З розвитком Індії зростає й потреба в забезпеченні населення та бізнесу надійним і доступним електропостачанням. Гуджарат, один із найбільш сонячних регіонів країни, ідеально підходить для масштабного виробництва сонячної енергії. Проте багато громад і великих міських центрів, які найбільше потребують цієї енергії, зокрема Мумбаї, розташовані за сотні кілометрів. Без належної передавальної інфраструктури для ефективного транспортування електроенергії на такі відстані чиста енергія може втрачатися під час передачі, витрати зростають, а розвиток відновлюваних джерел уповільнюється.

Щоб вирішити цю проблему, Індія інвестує в передачу постійним струмом високої напруги (HVDC) — передову технологію, розроблену для транспортування великих обсягів електроенергії на значні відстані з мінімальними втратами. На практиці це означає, що більша частина вітряної та сонячної енергії, виробленої у віддалених районах, зможе надходити до осель, підприємств і міст із найвищим попитом. За словами Абхішека Шрівастави, директора портфеля HVDC напрямку Grid Systems Integration компанії GE Vernova в Індії, увага країни до передавальних мереж настільки сильна, що Міністерство енергетики тепер має спеціалізовані відділи як для відновлюваної енергетики, так і для передачі, що свідчить про однакову важливість як генерації, так і доставки чистої енергії до споживачів.

Шрівастава є частиною команди GE Vernova, яка підтримує два проєкти HVDC, що здатні зміцнити систему передачі електроенергії по всій Індії: модернізація наявної лінії HVDC Чандрапур потужністю 1000 мегават, яка з’єднується з південними мережами, та новий коридор HVDC Хавда–Південний Олпад, лінія потужністю 2,5 гігавата, яка з’єднає відновлювану генерацію на заході з національною мережею. Разом ці проєкти покликані забезпечити доступ до більшого обсягу електроенергії з низьким вуглецевим слідом для людей, промисловості та регіонів, які її потребують.

Рішення: доставка відновлюваної енергії туди, де вона найбільше потрібна

У всьому світі відновлювану енергію часто виробляють далеко від місць проживання та роботи людей. Великі сонячні та вітрові проєкти потребують значних площ, що зазвичай означає віддалені пустелі, рівнини або прибережні зони, а не густонаселені міста. Це створює типову проблему: як ефективно транспортувати чисту електроенергію від місця її виробництва до місць, де вона може покращити повсякденне життя та підтримати економічне зростання. Технологія HVDC стала одним із ключових інструментів для подолання цього розриву.

HVDC особливо ефективна для транспортування великих обсягів електроенергії на значні відстані. Вона здатна зменшити втрати під час передачі, покращити контроль над мережею, а в деяких випадках вимагає менше земельних ресурсів порівняно з аналогічною інфраструктурою змінного струму. Для Індії це робить HVDC важливим способом з’єднання зон відновлюваної енергетики з регіональними мережами та населеними пунктами — подібно до будівництва високопропускної автомагістралі, яка дозволяє електроенергії швидше та ефективніше досягати місць, що від неї залежать.

На думку Шрівастави, цінність HVDC легко обчислити. «Існує концепція точки беззбитковості відстані. Коли, наприклад, електроенергію потрібно передавати на велику відстань — а під «великою відстанню» ми маємо на увазі приблизно 600 кілометрів — вартість рішення на постійному струмі автоматично стає більш економічно вигідною, ніж на змінному». Він додає, що є також низка технічних деталей, які підвищують цінність HVDC, оскільки вона вимагає менше провідників, менших опор, менше сталі та, зрештою, менше земельної площі. Він називає це непрямими заощадженнями. Крім того, за його словами, земельне питання є особливо важливим. «Вам потрібно забезпечити сервітутні права. Вам потрібно купувати або орендувати землю. Але HVDC вимагає менше землі, що суттєво знижує витрати».

Результат: зміцнення довіри до майбутнього чистої енергетики Індії

На початку XXI століття Індія стикнулася з економічною необхідністю: нарешті забезпечити електроенергією мільйони громадян, які досі не мали базового доступу до неї. Сьогодні, значною мірою вирішивши цю проблему, країна впевнено просувається вперед у своїй амбітній програмі електрифікації. Завдяки HVDC — справжньому партнеру прискореного зростання відновлюваної енергетики — країна тепер виходить на наступний рівень розвитку, прагнучи наповнити свою існуючу систему доступною електроенергією з низьким рівнем викидів. Наприклад, Індія нещодавно піднялася на третє місце у світі за потужністю сонячної енергетики, поступившись лише Китаю та США, і прагне досягти загального обсягу 500 ГВт потужностей, що не використовують викопне паливо, до 2030 року. Шрівастава зазначає, що ця ціль може зрости до понад 900 ГВт вже через п’ять років, до 2035 року.

Можна було б подумати, що під час планування мережі спочатку визначають генерацію, а вже потім вирішують питання передачі. Проте Шрівастава стверджує, що це не так. Він пояснює, що існує невідповідність між проєктами відновлюваної енергетики, які можуть бути введені в експлуатацію швидко, за один-два роки, та проєктами HVDC, реалізація яких займає від чотирьох до п’яти років. «Проєкти HVDC фактично мають розпочинатися заздалегідь, ще до будівництва генерації. І поки розробники не матимуть чіткого розуміння того, як розширюватиметься мережа, вони просто не інвестуватимуть у нову генерацію». Тому, щоб стимулювати розробників до подальших дій, на уряд зараз чиниться реальний тиск із метою підтримання стабільного темпу відкритих тендерів на нові проєкти HVDC.

Оскільки Індія продовжує розширювати використання енергії з низьким вуглецевим слідом, передавальні мережі стають критично важливою складовою для того, щоб це зростання мало реальне значення для людей. HVDC допомагає перетворити відновлювану генерацію на придатну та надійну електроенергію, яка може забезпечувати домівки, бізнес та довгостроковий економічний розвиток. Для країн, що стикаються з подібними перешкодами, фокус Індії на плануванні передавальних мереж дає чіткий урок: побудова майбутнього чистої енергетики полягає не лише у виробництві більшої кількості енергії, а й у забезпеченні її доступності для тих, хто її потребує.

Джерело